Не перший раз пишу я про кохання…

Не перший раз пишу я про кохання,
Не перший раз я згадую тебе,
І тільки тут лише моє надбання,
І забуваю я себе.
І скільки б серце не боліло,
Я всеодно тебе люблю,
І скільки б снігу не налетіло,
Я всеодно тебе знайду.
Пробач мене, як буде змога,
Я не винна в тому,що люблю,
На серці в мене ця недуга,
І забути тебе Бога я молю.
Пробач, пробач мене коханий,
За те, що клопіт я лише несу,
Пробач, пробач мене мій незбагненний,
І не злись на мене, я тебе прошу.
Пройдуть роки, а згодом я забуду,
Забуду образ твій, але не тебе,
І думати про тебе більше я не буду,
Але завжди на захист твій прийду!